Календар культурно-мистецьких подій області

e-mail Друк PDF

ЗНАМЕННІ Й ПАМ'ЯТНІ ДАТИ ПОЛТАВЩИНИ

2016 року

Бібліографічний посібник

Матеріал підготувала: Т. А. Приходько, завідувач відділу краєзнавства

Відповідальна за випуск Н. В. Влезько, заступник директора з наукової роботи

Передмова

Бібліографічний посібник «Знаменні й пам'ятні дати Полтавщини» видаються Полтавською обласною універсальною науковою бібліотекою імені І. П. Котляревського з 1966 р. Посібник містить матеріали про визначні події історії, суспільно-політичного, економічного і культурного життя області, ювілеї уродженців краю та видатних діячів, життя і діяльність яких пов'язані з Полтавщиною.
Мета посібника – надати бібліотекарям та читачам довідковий матеріал про важливі події історії області, ювілеї уродженців краю та видатних діячів, які життям і діяльністю пов'язані з Полтавщиною.
Видання відкривається переліком основних знаменних і пам'ятних дат 2016 року. На дати, які відзначені (*), даються фактичні довідки і списки рекомендованої літератури, розташовані в алфавітному порядку.
Календар адресований вчителям, бібліотекарям, працівникам засобів масової інформації, студентам, учням, і всім, хто цікавиться краєзнавством. Радимо використовувати покажчик для відзначення ювілейних і пам'ятних дат краю. Він допоможе в організації книжкових виставок, оглядів, проведенні масових заходів.
За додатковою інформацією рекомендуємо звертатися до відділу краєзнавства Полтавської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. П. Котляревського. Працівники відділу підготують необхідні підбірки матеріалів.
Усі дати дано за друкованими джерелами, за можливі неточності в них бібліотека не відповідає.
Свої доповнення і зауваження просимо надсилати на електронну адресу відділу краєзнавства Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду

СІЧЕНЬ

1 150 років від дня народження Петра Федоровича Залозного (1866-1921), українського мовознавця, педагога. Народився у с. Рашівці Гадяцького р-ну.

70 років від дня народження Людмили Іванівни Ларіонової (Горлиці Дар'ї) (1946), української літераторки – поетеси, гумористки. Народилася у смт. Котельві.

2 90 років від дня народження Панаса Яковича Михайлика (1926-?), українського літератора і краєзнавця. Народився на х. Чернечий Яр Диканського р-ну.

3 90 років від дня народження Івана Івановича Сиволапа (1926), українського письменника. Народився у с. Кустолово-Суходілці Машівського р-ну.

6 115 років від дня народження Миколи Миколайовича Гришка (1901-1964), чиє ім'я увійшло в історію біології як автора багатьох праць із генетики, селекції, інтродукції та акліматизації рослин. Він талановито поєднав у собі ботаніка, генетика, ландшафтного архітектора та агронома-селекціонера. Академік АН УРСР (з 1939 р.). Народився у м. Полтаві.

8 130 років від дня народження Степана Йосиповича Шкурата (1886-1973), українського актора, народного артиста УРСР (1971), заслуженого артиста РСФСР (1935). Народився у м. Кобеляках.

8 115 років із дня смерті Матвія Номиса (справжнє ім'я – Симонов Матвій Терентійович) (1823-1901), українського етнографа, фольклориста, письменника і педагога. Народився у с. Зарозі Оржицького р-ну.

95 років із дня смерті Леоніда Володимировича Позена (1849-1921), українського скульптора, дійсного члена Петербурзької АН (1894). Значне місце в творчості належить портрету (погруддя Г. Мясоєдова (1890); Ф. Стравинського (1897); М. Ярошенка (1898 і 1899) та ін.). Автор пам'ятників І. Котляревському і М. Гоголю (обидва в м. Полтаві). Народився у с. Оболоні Семенівського р-ну.

9 105 років від дня народження Василя Федоровича Мироненка (191-1964), українського графіка, народного художника УРСР (1963). Народився у с. Оріхівці Лубенського р-ну.
12 110 років (1906) від дня опублікування у газеті „Полтавщина" відкритого листа письменника В. Короленка, в якому він викрив беззаконня та масові жорстокості статського радника О. Філонова, який керував придушенням селянського виступу під час Сорочинської трагедії 1905 року.

65 років від дня народження Олександра Андрійовича Печори (1951), українського поета. Народився у с-щі Ромодан Миргородського р-ну.

13 170 років від дня народження Василя Петровича Милорадовича (1846-1911), українського фольклориста, етнографа. Народився у с. Токарях Лохвицького р-ну.

80 років від дня народження Василя Івановича Захарченка (1936), українського письменника, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка. Народився у с. Гутирівці Полтавського р-ну.

15 65 років від дня народження Юрія Євгеновича Меліхова (1951), гумориста, колекціонера. Народився у м. Таганрозі Ростовської обл. (Росія). Життя і діяльність пов'язані з м. Полтавою.

17 115 років від дня народження Григорія Даниловича Епіка (1901-1937), українського письменника. Життя і діяльність пов'язані з Полтавщиною.

18 45 років від дня народження Олександра Михайловича Міщенка (1971), українського письменника. Народився у м. Лубнах.

21 165 років від дня народження Івана Францовича Павловського (1851-1922), українського історика-архівіста. Народився у с. Бобровому Калузької обл. (Росія). Життя і діяльність пов'язані з Полтавщиною.

27 210 років від дня народження Павла Петровича Шкляревського (1806-1830), українського поета і перекладача. Народився у м. Лубнах.

28 105 років від дня народження Семена Яковича Брауде (1911-2003), українського радіофізика, академіка АН УРСР (з 1969 р.) Народився у м. Полтаві.

ЛЮТИЙ

1 160 років із дня смерті Івана Федоровича Паскевича (1782-1856), російського військового діяча, генерала-фельдмаршала (1829). Був однією з наближених до Миколи І осіб. Член Верховного суду в справі декабристів. З 1826 – командуючий військами в Закавказзі, з березня 1827 – намісник на Кавказі. Керував придушенням польського повстання 1830-1831, після чого був призначений намісником Царства Польського. У 1849 р. командував військами, які придушували революцію (1848-1849) в Угорщині. Під час Кримської війни (1853-1856) – головнокомандуючий військами на західних кордонах і (1853-1854) на Дунаї. Народився у м. Полтаві.

2 80 років від дня народження Григорія Івановича Шведа (1936), українського літератора. Народився у с. Сиделівці Чернігівської обл. Життя і діяльність пов'язані з Полтавщиною.

3 80 років від дня народження Домни Федосіївни Єфремової (1936), заслуженого майстра народної творчості України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка (?). Народилася у смт. Решетилівці.

12 115 років від дня народження Івана Юхимовича Сенченка (1901-1975), українського письменника. Народився у с. Наталиному на Полтавщині, тепер село Красноградського р-ну Харківської обл.

15 70 років від дня народження Павла Сергійовича Стороженка (1946), українського гумориста, прозаїка, поета-пародиста. Народився у с. Долині Диканського (нині Полтавського) р-ну.

18 160 років від дня народження Софії Федорівни Русової (1856-1940), української громадської та культурно-освітньої діячки. Життя і діяльність пов'язані з Полтавщиною.

19 90 років від дня народження Якима Івановича Давиденка (1926), українського письменника, гумориста. Народився у с. Новопавлівці Дніпропетровської обл. Життя і діяльність пов'язані з Полтавщиною.

21 95 років від дня народження Володимира Кириловича Малика (1921-1998), українського письменника. Народився у с. Новосілках Макарівського р-ну Київської обл. Життя і діяльність пов'язані з Полтавщиною.

22 210 років від дня народження Левка Івановича Боровиковського (1806-1889), українського поета-романтика, фольклориста, етнографа. Народився у с. Мелюшках Хорольського р-ну.

24 130 років від дня народження Олекси Івановича Діхтяра (1886-1936), українського письменника і перекладача. Народився у с. Кустоловому Костянтиноградського пов. (тепер Новосанжарський р-н Полтавської обл.).

24 155 років від дня народження Олексія Миколайовича Лісовського (1861-1934), українського літературознавця і фольклориста. Народився у с. Мачухах Полтавського р-ну.

25 155 років від дня народження Якова Васильовича Жарка (1861-1933), українського письменника і актора. У 1886-1896 рр. брав участь у театральних трупах М. Старицького, М. Кропивницького, П. Саксаганського. Народився у м. Полтаві.

25 145 років від дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки) (1871-1913), української поетеси, громадської діячки. Народилася у м. Новоград-Волинському Житомирської обл. Життя пов'язане з Полтавщиною.

28 190 років від дня народження Памфіла Даниловича Юркевича (1826-1874), видатного українського філософа, педагога, професора Київської духовної академії, професора філософії Московського університету. Памфіл Юркевич – глибокий християнський антрополог, людина, яка упродовж життя прагнула здійснення ідеї, закладеної в основу свого етичного вчення – ідеї «миру з ближнім як умови християнського співжиття». Народився у с. Ліпляве Золотоніського повіту на Полтавщині (тепер Канівський р-н Черкаської обл.).

БЕРЕЗЕНЬ

1 170 років від дня народження Василя Васильовича Докучаєва (1846-1903), фундатора генетичного грунтознавства, вчення про географічні зони, наукової класифікації грунтів. Народився у с. Милюковому на Смоленщині (Росія). У 1871 р. закінчив Петербурзький університет, з 1883р. – його професор. У 1888-1894 рр. на запрошення Полтавського губернського земства очолював експедицію, що вивчала ґрунти, рослинність і геологічні умови Полтавщини. Було складено ґрунтові карти губернії, створено природничо-історичний музей. Серед учасників експедиції були учні В. В. Докучаєва, згодом видатні природознавці академік В. І. Вернадський, академік К. Д. Глінка (1867-1927), академік Ф. Ю. Левінсон-Лессінг (1861-1939).

4 90 років від дня народження Павла Олександровича Сердюка (1926-1996), українського письменника, критика. Народився у с. Великій Павлівці Зіньківського р-ну.

6 85 років від дня народження Олександра Івановича Білаша (1931-2003), українського композитора, поета, громадського діяча, лауреата Державної премії України ім. Т. Шевченка. Народився у с. Градизьку, тепер смт. Глобинського р-ну.

6 165 років від дня народження Олександра Олексійовича Ізмаїльського (1851-1914), українського вченого, агронома. Народився в Саратівській обл. (Росія). Життя і діяльність пов'язані з Полтавщиною, був віце-президентом Полтавського сільськогосподарського товариства (з 1883).

7 160 років від дня народження Порфирія Денисовича Мартиновича (1856-1933), українського художника, фольклориста, етнографа. Народився у с. Костянтинівці Полтавської губ. (тепер Харківська обл.).

11 200 років від дня народження Олександра Степановича Афанасьєва-Чужбинського (1816-1875), українського письменника, історика, мовознавця, етнографа. Народився у с. Ісківцях Лубенського р-ну.

12 90 років тому (1926) у м. Полтаві відкрито пам'ятник Тарасу Григоровичу Шевченку, українському поету, художнику, мислителю. Пам'ятник було споруджено за проектом І. П. Кавалерідзе із залізобетону.

12 70 років від дня народження Олексія Васильовича Микитенка (1946), українського письменника. Народився у с. Бутівцях Хорольського р-ну.

14 120 років від дня народження Іллі Аркадійовича Віленського (1896-1973), українського композитора, заслуженого діяча мистецтв УРСР (1947). Народився у м. Кременчуці.

14 195 років від дня народження Петра Дмитровича Селецького (1821-1879), українського піаніста і композитора. Народився в с. Малютинцях, тепер Полтавської обл.

15 90 років (1926) з часу будівництва Полтавської беконної фабрики товариства «Бекон» – першої в мережі беконних фабрик на Україні. ЇЇ продукція йшла здебільшого на зовнішній ринок. Вироби фабрики одержали на виставці в Парижі (1927) найвищу нагороду – «Гран прі». Після закінчення в лютому 1929 р. будівництва в Полтаві м'ясокомбінату, беконна фабрика була включена до його складу.

15 50 років (1966) з часу пуску Полтавського заводу штучних алмазів та алмазного інструменту, тепер ВАТ «Полтавський алмазний завод».

17 140 років від дня народження Вадима Михайловича Щербаківського (1876-1957), українського етнографа, археолога. Народився у с. Шпиченцях Сквирського пов. Київської губ. (нині Житомирська обл.). Життя і діяльність пов'язані з Полтавщиною.

18 105 років із дня смерті Павла Гнатовича Житецького (1837-1911), українського мовознавця, лексикографа, педагога і громадського діяча. Доктора російської словесності (1908). Члена-кореспондента Петербурзької АН (1898), дійсного члена Історичного товариства Нестора-літописця (1879), Наукового товариства імені Шевченка (1903). Досліджував історичну фонетику української мови, зокрема таку її пам'ятку, як Пересопницьке Євангеліє. Народився у м. Кременчуці.

20 125 років із дня смерті Федора Івановича Камінського (1845-1891), археолога, етнографа, зачинателя музейного будівництва на Полтавщині. Дійсний член Історичного товариства Нестора-літописця, член-кореспондент Одеського товариства історії та старожитностей. Народився в м-ку Кожан-городок Мінської губ. Закінчив Переяславську духовну семінарію, фізико-математичний ф-т Київського ун-ту (1868). Працював учителем гімназії в Переяславі (1868-1871, нині м. Переяслав-Хмельницький), Хорольському повітовому училищі (1871-1872), в лубенських гімназіях (1872-1880), Прилуцькій гімназії (1881), хранителем музею К. Скаржинської в с. Круглик (1881-1891; нині село в межах м. Лубни). Виявив першу в Україні стоянку доби пізнього палеоліту в с. Гінці (нині село Лубенського р-ну Полтавської обл.) і провів 1873 р. її розкопки, чим започаткував вивчення палеолітичних пам'яток на території Східної Європи. Його праця «Следы эпохи каменного века по р. Суле и ее притокам», яка містила опис цих досліджень, була опублікована і зачитана 1874 р. Д. Самоквасовим на засіданні 3-го Археологічного з'їзду. Був першим дослідником археологічних старожитностей Нижнього Посулля: поселень доби енеоліту і бронзового віку на Лисій Горі в околиці м. Лубни, поховальних пам'яток доби бронзи і скіфського часу (кургани Посулля), городища скіфської доби та давньоруських пам'яток в околицях с. Клепачі (нині село Лубенського р-ну), зробив описи цих пам'яток, які не втратили свого наукового значення до наших днів. Збагатив методику польової археології, залучивши спеціалістів природничих наук до дослідження пізньопалеолітичних пам'яток. Будучи хранителем і завідуючим приватного музею К. Скаржинської, визначив, систематизував і описав археологічну, нумізматичну, геологічну колекції, провадив велику пошукову роботу. Автор семи наукових праць, у т. ч.: «Раскопки в окрестностях Лубен» (Київ, 1888).

21 180 років від дня народження Василя Степановича Гнилосирова (1836-1901), українського педагога, журналіста, письменника. Друкувався під псевдонімом А. Гавриш на сторінках журналів «Основи», «Київської старовини». Народився у м. Полтаві.

21 65 років від дня народження Володимира Васильовича Ковпака (1951), українського письменника. Народився у с. Ковалівці Драбівського р-ну Черкаської обл. Життя і діяльність пов'язані з Полтавщиною.

23 100 років від дня народження Давида Ісаковича Каневського (1916-1944), українського поета, журналіста. Народився у м. Лохвиці.

КВІТЕНЬ

1 55 років від дня народження Надії Іванівни Гринь (1961) української поетеси. Народилася у с. Березоточі Лубенського р-ну.

5 135 років від дня народження Дмитра Миколайовича Ревуцького (1881-1941), видатного музикознавця, фольклориста, філолога, історика культури і педагога. Народився в с. Іржавець Полтавської губ. (тепер Ічнянський р-н Чернігівської обл.). Старший брат композитора Левка Миколайовича Ревуцького (1889-1977), чий музичний доробок став надбанням світової духовної культури.

6 180 років від дня народження Миколи Васильовича Скліфосовського (1836-1904), хірурга, ученого, педагога. Життя і діяльність пов'язані з м. Полтавою.

7 90 років тому (1926) засновано Полтавську гравіметричну обсерваторію, тепер Гравіметрична обсерваторія інституту геофізики ім. Субботіна. ІНІЦІАЛИ??

13 110 років від дня народження Оксани Дмитрівни Іваненко (1906-1997), української письменниці, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка, літературної премії ім. Лесі Українки (1974). Працювала в дитячій колонії ім. М. Горького під керівництвом А. С. Макаренка. Народилася у м. Полтаві.

15 95 років від дня народження Георгія Тимофійовича Берегового (1921-1995), льотчика-космонавта СРСР, двічі Героя Радянського Союзу (1944, 1968), заслуженого льотчика-випробувача СРСР (1961). Народився у с. Федорівці Карлівського р-ну. У жовтні 1968 р. здійснив тривалий політ на космічному кораблі «Союз – 3» і маневрування та зближення з безпілотним космічним кораблем «Союз – 2», нагороджений 2 орденами Леніна, іншими орденами та медалями.

21 75 років від дня народження Віктора Васильовича Сухенка (1941-1998), українського скульптора, члена НСХУ, заслуженого діяча мистецтв України, лауреата Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка, професора Академії образотворчого мистецтва і архітектури. Народився у с. Рибцях Полтавського р-ну.

24 135 років від дня народження Леонори Абрамівни Блох (1881-1943), української скульпторки і педагога. Навчалася в Петербурзі та в студії О. Родена в Парижі (1898-1905). Народилася у м. Кременчуці.

25 105 років від дня народження Віри Сергіївни Роїк (1911-2010), українського майстра художньої вишивки, заслуженого майстра народної творчості УРСР (1967). З 1952 р. жила і працювала в м. Сімферополі. Народилася у м. Лубнах.

25 110 років від дня народження Лариси Костянтинівни Волошиної (1906-1975), української поетеси. Народилася у с. Лютеньці Гадяцького р-ну.

ТРАВЕНЬ

1 80 років тому (1936) прем'єрою опери М. Мусоргського «Сорочинський ярмарок» відкрито Державний театр музичної драми (з 1937 р. – обласний), тепер Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені М. В. Гоголя.

4 65 років від дня народження Юрія Михайловича Дмитренка (1951), українського письменника. Народився у с. Глодосах Кіровоградської обл. Життя і діяльність пов'язані з Полтавщиною.

6 95 років від дня народження Олександри Федорівни Селюченко (1921-1987), класика українського народного мистецтва, славетної гончарівни, заслуженого майстра народної творчості УРСР (1973), члена СХУ. Народилася у с. Опішньому, зараз смт.

155 років тому (1861) у м. Полтаві, в саду І. Гуссона в пам'ять про Т. Г. Шевченка його полтавськими друзями було посаджено дуб – живий пам'ятник поету.

9 80 років від дня народження Володимира Олексійовича Підпалого (1936-1973), українського поета. Народився у с. Лазірках, тепер Оржицького р-ну.

11 50 років від дня народження Ольги Миколаївни Ніколенко (1966), доктора філологічних наук, професора, літературознавця, публіциста. Народилася у м. Полтаві.

14 65 років від дня народження Юрія Олександровича Волкова (1951), українського гумориста, публіциста. Народився у м. Куп'янську Харківської обл. Життя і діяльність пов'язані з Полтавщиною.

20 55 років від дня народження Володимира Анатолійовича Слєпцова (1961), українського літератора – поета, публіциста. Народився у м. Харкові. Життя і діяльність пов'язані з Полтавщиною.

25 90 років із дня смерті Симона Васильовича Петлюри (1879-1926), Головного Отамана, Голови Директорії УНР. Народився у м. Полтаві.

26 90 років від народження Олександра Петровича Журбія (1926-2005), українського художника. Народився у смт. Великій Багачці.

30 85 років від дня народження Василя Федоровича Котляра (1931-2011), українського письменника, драматурга. Народився у с. Горбанівці Полтавського р-ну.

31 145 років від дня народження Юлії Степанівни Шостаківської (1871-1939), української актриси. Народилася у м. Полтаві.

ЧЕРВЕНЬ

3 90 років від дня народження Олександра Семеновича Жовніра (1926), українського письменника, публіциста. Народився у с. Великих Будищах Диканського р-ну.

6 45 років із дня смерті Михайла Венедиктовича Микиші (1885-1971), українського співака (драматичного тенора) і педагога, народного артиста УРСР (1971). Народився у м. Миргороді.

15 75 років від дня народження Івана Миколайовича Моцара (1941), українського письменника, журналіста. Народився у с. Огирівці Великобагачанського р-ну.

17 65 років від дня народження Володимира Вікторовича Вертія (1951), українського літератора – поета, прозаїка, гумориста. Народився у с. Грякове Чутівського р-ну.

20 140 років від дня народження Федора Івановича Левченка (1876-1937), українського грунтознавця. Його праці та карти використані при складанні карти грунтів УРСР. Народився у с. Кононівці Лубенського р-ну.

28 105 років із дня смерті Архипа Юхимовича Тесленка (1882-1911), українського письменника. Народився у с. Харківцях Лохвицького р-ну.

ЛИПЕНЬ

4 80 років від дня народження Анатолія Федосійовича Островерхого (1936-1978), українського поета, публіциста. Народився у с. Малій Перещепині Новосанжарського р-ну.

5 90 років від дня народження Івана Івановича Лободи (1926), українського живописця, заслуженого художника УРСР (1976). Народився у с. Малих Кринках Глобинського р-ну.

8 80 років від дня народження Валентина Лукича Чемериса (1936), українського письменника. Народився у с. Заїченцях Семенівського р-ну.

11 60 років від дня народження Валентини Григорівни Якубенко (1956), української поетеси. Народилася у смт. Оржиці.

17-18 50 років (1966) з часу пуску першої черги Кременчуцького нафтопереробного заводу.

23 75 років від дня народження Андрія Андрійовича Нанкевича (1941-1997), українського письменника, публіциста, критика. Народився у с. Дружелюбівці Дніпропетровської обл. Життя і діяльність пов'язані з Полтавщиною.

23 95 років від дня народження Володимира Зіновійовича Шевченка (1921-1970), українського письменника і журналіста. Народився у м. Кременчуці.

28 115 років від дня народження Марії Михайлівни Романівської (1901-1983), української письменниці. Народилася у с. Єрках Миргородського р-ну.

30 155 років від дня народження Любові Олександрівни Яновської (1861-1933), української письменниці, драматурга. Життя і діяльність пов'язані з Полтавщиною.

Лип. 75 років тому (1941) було створено Кременчуцьку дивізію народного ополчення.

СЕРПЕНЬ

1 40 років тому (1976) засновано Полтавську обласну бібліотеку для юнацтва ім. Олеся Гончара.

5 150 років від дня народження Володимира Миколайовича Леотовича (1866-1933), українського письменника, літературного критика, історика, мемуариста. Народився в с. Оріхівці Лубенського повіту Полтавської губ. (тепер Лубенський р-н Полтавської обл.).

10 85 років від дня народження Григорія Матвійовича Сивоконя (1931), українського літератора. Народився у с. Артемівці Чутівського р-ну.

16 135 років від дня народження Івана Кириловича Дряпаченка (1881-1936), українського живописця і графіка. Народився у с. Василівці Кременчуцького повіту, тепер Семенівського району.

18 180 років від дня народження Олександра Яковича Кониського (1836-1900), українського письменника, педагога, громадського діяча. Народився у с. Переходівці Полтавської губ. (тепер Ніжинський р-н Чернігівської обл.).

23 100 років від дня народження Андрія Степановича Страшка (1916-1969), українського поета. Народився у м. Полтаві.

29 110 років від дня народження Степана Федоровича Кондратенка (1906-1942), секретаря Полтавського підпільного обкому КП(б)У в період Другої світової війни. Народився у с. Шерстюківці (тепер с. Новий Тагамлик) Машівського р-ну. Загинув у бою проти гітлерівських окупантів під с. Вельбівкою Гадяцького р-ну. Посмертно нагороджений орденом Леніна та орденом Вітчизняної війни І-го ступеня.

29 55 років із дня смерті Григорія Михайловича Тютюнника (1920-1961), українського письменника, лауреата Державної премії УРСР ім. Т. Г.Шевченка (1963). Народився у с. Шилівці Зіньківського р-ну.

ВЕРЕСЕНЬ

5 70 років від дня народження Бориса Миколайовича Чіпа (1946), українського поета, драматурга, перекладача та журналіста. Народився у с. Покровській Багачці Хорольського р-ну.

13 85 років від дня народження Бориса Микитовича Харчука (1931-1988), українського письменника. Життя і діяльність пов'язані з м. Полтавою.

15 45 років від дня народження Миколи Миколайовича Кочерги (1971), українського літератора – поета, прозаїка. Народився у с. Вищому Булатцю Лубенського р-ну.

17 105 років від дня народження Вячеслава Вікторовича Срібного (справжнє прізвище – Срібницький) (1911-1999), українського письменника, гумориста. Народився у с. Мігії Миколаївської обл. Життя і діяльність пов'язані з Полтавщиною.

18 75 років тому (1941) м. Полтава була окупована фашистськими військами.

21 80 років від дня народження Віктора Панасовича Мірошниченка (1936-2001), українського актора, народного артиста УРСР (1984). Народився у м. Полтаві.

24 215 років від дня народження Михайла Васильовича Остроградського (1801-1862), українського і російського математика, академіка Петербурзької АН (1830). Народився у с. Пашенівці Козельщинського р-ну.

28 60 років від дня смерті Остапа Вишні (Павло Михайлович Губенко) (1889-1956), українського письменника, сатирика, гумориста, репресованого. Народився на х. Чечві, тепер с. Грунь, (історична Полтавщина). Життя і діяльність пов'язані з м. Полтавою.

29 90 років від дня народження Григорія Матвійовича Манова (1926), українського поета, прозаїка. Народився у м. Полтаві.

65 років від дня народження Наума Борисовича Левіна (1951), українського письменника. Народився у м. Вінниці. Життя і діяльність пов'язані з Полтавщиною.

30 90 років від дня народження Надії Несторівни Бабенко (1926-2009), заслуженого майстра народної творчості України, художниці, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка. Народилася у с. Вересочі Чернігівської обл. Життя і діяльність пов'язані з Полтавщиною.

175 років від дня народження Михайла Петровича Драгоманова (псевдоніми – М. Галицький, П. Кузьмічанський, П. Петрик, Українець та ін.) (1841-1895), історика, філософа, економіста, публіциста, літературознавця, фольклориста. Народився у м. Гадячі.

ЖОВТЕНЬ

2 110 років від дня народження Івана Павловича Багряного (Лозов'яга) (1906-1963), українського письменника, публіциста, політичного діяча з діаспори, лауреата Державної премії України ім. Т. Шевченка (1992, посмертно). Народився у м. Охтирці, тепер Сумської обл.

5 135 років від дня народження Івана Митрофановича Северина (1881-1964), українського живописця. Народився у с. Остапівці Миргородського р-ну.

8 95 років від дня народження Івана Антоновича Маценка (1921-2011), українського письменника, журналіста. Народився у с. Шевченківці Решетилівського р-ну.

9 160 років від дня народження Софії Миколаївни Богомолець (дівоче прізвище – Присецька) (1856-1892), української революційної народниці. Народилася в с. Ковалівці Шишацького р-ну. Мати О. О. Богомольця, академіка (1932), віце-президента АН СРСР (з 1942 р.), президента АН УРСР (з 1930 р.), Героя Соціалістичної Праці (1944).

15 95 років від дня народження Дмитра Омеляновича Луценка (1921-1989), українського поета, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка. Автор багатьох відомих пісень («Києве мій», «Фронтовики», «Сивина» тощо), створених у співдружності з композиторами О. Білашем, В. Верменичем, П. Майбородою, І. Шамо та ін. Народився у с. Березовій Рудці Пирятинського р-ну.

16 70 років від дня народження Володимира Максимовича Денисенка (1946), українського публіциста, поета, журналіста. Народився у м. Полтаві.

20 80 років від дня народження Віктора Васильовича Женченка (1936), українського співака, поета, перекладача. Народився у с. Оболоні Семенівського р-ну. Закінчив Харківську державну консерваторію. Заслужений артист України. Заслужений діяч мистецтв України. Працює в українському фонді культури. Нагороджений орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого. Автор поетичних збірок "Струна", "Батькова скрипка", "Сонячний бік вулиці", "У сяйві тополиних грацій", "Яринчин віночок", "Поезії", "Зневаж свій страх", "Зорова поезія", "Спрага на двох", переклав з казахської повість К. Найманбаєва, з узбецької повісті Х. Назіра, С. Анарбаєва; окремі переклади з татарської, білоруської, російської, азербайджанської, латвійської та інших мов. Лауреат літературної премії імені А. Малишка.

21 80 років від дня народження Михайла Єгоровича Китриша (1936), заслуженого майстра народної творчості, члена НСХУ, гончара, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка. Народився у смт. Опішні.

24 115 років від дня народження Івана Івановича Лукашова (1901-1970), українського епізоотолога, професора (1940), доктора ветеринарних наук (1940), заслуженого діяча науки УРСР (1948), члена-кореспондента ВАСГНІЛ (1956). Дослідження з питань епізоології, діагностики, профілактики та заходів боротьби з хронічними інфекціями (туберкульоз, паратуберкульоз, атрофічний риніт) і вірусними хворобами. Народився у с. Опішньому, тепер смт. Зіньківського р-ну.

25 145 років від дня народження Володимира Михайловича Гордона (1871-1926), українського юриста, спеціаліста в галузі цивільного права і процесу, доктора юридичних наук, академіка АН УРСР (з 1925). Народився у м. Лохвиці. У 1894 р. закінчив юридичний факультет Санкт-Петербурзького університету. З 1900 р. викладав в університеті та Демидовському юридичному ліцеї в Ярославлі, а з 1906 р. – у Харківському університеті та інших закладах цивільне право і цивільний процес. У 1917 р. став сенатором цивільного касаційного департаменту. Протягом 1919-1920 рр. – професор Таврійського університету, з 1920 р. – завідувач кафедри цивільного і торгового права, а також декан правового факультету Харківського інституту народного господарства. Водночас був завідувачем правового відділу Наркомату внутрішньої торгівлі УРСР, брав участь у розробці багатьох законопроектів. Наукова діяльність В. М. Гордона значно вплинула на розвиток науки в галузі як матеріального, так і процесуального права. За час своєї тридцятирічної наукової діяльності написав близько 100 наукових праць. Усі вони відзначалися фундаментальністю, широтою і глибиною досліджень, логікою викладання. Певна кількість наукових праць, зокрема таких, як «Право на позов», «Передача позовів», «Збільшення позову процентами», «Відсутність права на позов» тощо, а також магістерська і докторська дисертації були присвячені поглибленій розробці питань цивільного процесу. І нині докторська дисертація «Позови про визнання» (1906) є однією з основних робіт у галузі науки про позови. Вважається засновником харківської наукової школи правознавців. Помер В. М. Гордон 3 січня 1926 р.

27 95 років від дня народження Андрія Федоровича Лубченка (1921-1977), українського фізика-теоретика, доктора фізико-математичних наук (1964), професора (1967). Основні праці – з оптичних властивостей твердих тіл, ефекту Мессбауера, дифузії в кристалах. Нагороджений орденами Червоної зірки та Вітчизняної війни 2-го ступеня, медалями, Ленінською премією (1966). Народився на х. Ломаківському Миргородського р-ну.

28 130 років від дня народження Софії Володимирівни Короленко (1886-1957), дочки письменника В. Г. Короленка, літературної та громадської діячки. Народилася у м. Нижньому Новгороді. Життя і діяльність пов'язані з м. Полтавою.

29 105 років від дня народження Івана Антоновича Цюпи (1911-2004), українського письменника, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка. Народився у с. Бірках Зіньківського р-ну.

30 95 років від дня народження Пилипа Дмитровича Бабанського (1921-1994), українського письменника. Народився у с. Дудниковому Полтавського р-ну.

ЛИСТОПАД

1 80 років від дня народження Євгена Васильовича Путрі (1936), скульптора, графіка, члена НСХУ. Народився у с. Дмухалівці на Дніпропетровщині, з дитячих років живе в м. Полтаві.

9 100 років від дня народження Леоніда Петровича Бразова (1916-1994), українського письменника. Народився у с. Ладижиному Машівського р-ну.

13 120 років від дня народження Доміана Івановича Козачківського (1896-1967), українського актора і режисера, народного артиста УРСР (з 1954 р.). Народився в с. Лисичій Чутівського району.

24 210 років від дня народження Олекси Петровича Стороженка (1806-1874), українського письменника. Дитячі роки провів у с. Великих Будищах Зіньківського р-ну.

26 120 років від дня народження Григорія Івановича Коляди (1896-1977), українського і російського книгознавця, доктора філологічних наук (1962). Народився у с. Чорнухах, тепер смт.

27 115 років від дня народження Михайла Ореста (Зерова) (1901-1963), українського поета другої хвилі еміграції. Його поезія засвідчила новий, вищий, щабель філософської й естетичної зрілості української літератури. Народився у м. Зінькові.

28 45 років від дня народження Олександра Михайловича Кияна (1971), українського поета. Народився у м. Лубнах на Полтавщині.

29 250 років від дня народження Платона Яковича Гамалії (1766-1817), педагога, перекладача, вченого, почесного члена Петербурзької академії наук (1801), дійсного члена Російської академії наук та Вільного економічного товариства; кавалера орденів св. Анни 3-го (1798) і 2-го (1800) ступенів, св. Володимира 3-го ступеню (1811). Народився у с. Малютинцях Лубенського полку, тепер село Пирятинського р-ну. Походить зі старовинного козацько-старшинського роду Гамаліїв.

Листоп. 75 років тому (1941) було створено підпільну організацію «Нескорена Полтавчанка». «Нескорена полтавчанка» – підпільна комсомольська молодіжна організація. Створена у листопаді 1941 року в м. Полтаві. До її складу входило 20 чоловік. Одним з керівників організації стала комсомолка Олена (Ляля) Убийвовк. Організація мала два радіоприймачі, з допомогою яких приймалися, а також поширювалися серед населення зведення Радінформбюро. Крім того, члени групи виготовляли і поширювали антифашистські листівки. Всього було поширено різних назв листівок до 2 тисяч примірників. Група патріотів також брала участь у визволенні радянських військовополонених, зірвала кілька відправлень молоді до Німеччини, готувала диверсійні акти. 6 травня 1942 року гестапо заарештувало найактивніших учасників організації і серед них штаб «Нескореної полтавчанки». У їх числі була й Ляля Убийвовк. Усі вони були розстріляні; організація припинила свою діяльність. У 1965 році Ляля Убийвовк посмертно удостоєна звання Героя Радянського Союзу. У 1967 році у Полтаві встановлено пам'ятник Нескореним полтавчанам. Радянським патріотам Олесь Гончар присвятив свою повість «Земля гуде», драматург Петро Лубенський написав п'єсу «Нескорена полтавчанка».

ГРУДЕНЬ

5 85 років від дня народження Григора Михайловича Тютюнника (1931-1980), українського письменника, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка. Народився у с. Шилівці Зіньківського р-ну.

7 115 років від дня народження Георгія Олексійовича Петровського (1901-1957), українського фармаколога і терапевта, заслуженого діяча науки УРСР (1954). Народився у с. Великих Сорочинцях Миргородського р-ну.

8 115 років від дня народження Дмитра Прокоповича Гордієнка (1901-1974), українського письменника. Народився у с. Плужниках Пирятинського пов. Полтавської губ. (тепер Яготинський р-н Київської обл.).

10 100 років від дня народження Якова Івановича Шутька (1916-1992), українського поета. Народився у с. Великих Сорочинцях Миргородського р-ну.

11 125 років із дня смерті Олександра Опанасовича Потебні (1835-1891), українського мовознавця, літературознавця, етнографа, фольклориста. Народився у с. Гаврилівці (за іншими даними на х. Манів біля Гаврилівки) Роменського пов. Полтавської губ. (зараз с. Гришине Роменського р-ну Сумської обл.).

13 170 років від дня народження Миколи Олександровича Ярошенка (1846-1898), російського художника. Народився у м. Полтаві.

17 80 років від дня народження Едуарда Петровича Голубєва (1936-1996), українського письменника (писав російською мовою, псевдонім – Федір Курай). Народився в ст. Кужорській Краснодарського краю. Життя і діяльність пов'язані з Полтавщиною.

100 років від дня народження Миколи Захаровича Шамоти (1916-1984), українського письменника. Народився у м. Полтаві.

25 95 років із дня смерті Володимира Галактіоновича Короленка (1853-1921), письменника. Народився у м. Житомирі. Життя і діяльність пов'язані з м. Полтавою.

25 70 років тому (1946) у м. Полтава відновлено літературно-меморіальний музей В. Г. Короленка. У період німецько-фашистської окупації Полтави експозицію музею евакуйовують до м. Свердловська. Сам будинок зазнає значних руйнувань. У грудні 1946 року до 25-ої річниці від дня смерті письменника дім-музей В. Г. Короленка було відновлено. Протягом 1978 року проведено реекспозицію – відновлено меморіальну квартиру письменника.

ЦЬОГО РОКУ ВИПОВНЮЄТЬСЯ:
920 років тому (1096) вперше згадано у складі Переяслівської землі давньоруське м. Горошин, тепер с.Тарасівка Оржицького р-ну;
455 років тому (1556-1561) було перекладене Пересопницьке Євангеліє.
Пересопницьке Євангеліє – визначна рукописна пам'ятка староукраїнської літературної мови й мистецтва, переклад Євангелія так званою простою мовою, досить близькою до народної.
Як свідчить приписка в рукопису, переклали Євангеліє 1556-1561 син протопопа М. Василевич та архімандрит Пречистенського монастиря Григорій у с. Двірці й м. Пересопниці (тепер Рівненська обл.). Замовила книгу княгиня А. Заславська.
Пересопницьке Євангеліє – розкішна книга, вагою 9 кг 300 гр, писана пізнім уставом на пергаменті форматом 380 х 240 мм. Книга складається з 482 аркушів. Рукопис богато орнаментований, прикрашений високохудожніми різнокольоровими заставками й мініатюрами. За красою й богатством оформлення Пересопницьке Євангеліє не має рівних собі серед українських рукописів.
Після зруйнування Пречистенського монастиря доля книги тривалий час була не відома. Майже через півтораста років (1701) її подарував Переяславському єпископському престолові гетьман Іван Мазепа. Згодом пам'ятка опинилася в бібліотеці Переяславської семінарії, де 1837 з нею ознайомився славіст О. М. Бодянський (1808-1877). Після переведення духовної семинарії з Переяслава до Полтави (1862) Пересопницьке Євангеліє теж було перевезено. На поч. ХХ ст. рукопис передано до Полтавського давньосховища. Тут його вивчали літературознавець В. М. Перетц (1870-1935) та філолог і палеограф О. С. Грузинський (1881-1954). У 1919 р. рукопис Пересопницького Євангелія поступив у центральний пролетарський музей Полтавщини (тепер Полтавський краєзнавчий музей) і зберігався в картинній галереї музею. Після створення у 1940 р. Полтавського художнього музею – в останньому.
Під час війни Пересопницьке Євангеліє евакуйовано. З 1947 року Пересопницьке Євангеліє в фондах Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського.
Сьогодні ця духовна святиня українського народу набула значення політичного символу нації – на Пересопницькому Євангеліє під час інавгурації присягають Президенти України.
445 років тому (1571) – перша згадка про м. Кременчук як Кременчуцьку фортецю, яка була заснована для оборони Лівобережного Придніпров'я.
Офіційною датою заснування Кременчука вважається 1571 рік. Саме 1571 р. було видано наказ польським королем Сигизмундом ІІ про необхідність побудови фортеці в урочищі Кременчук для захисту південних кордонів Речі Посполитої від набігів татар та убезпечення втеч посполитого населення на козацькі вольниці.
425 років тому (1591) м. Лубнам, першому на Лівобережній Україні, було надане магдебурзьке право. Тоді ж було затверджено герб м. Лубен;
420 років тому (1596) відбувся вирішальний бій в урочищі Солониця поблизу м. Лубен під час повстання 1594-1596 рр. під керівництвом Северина Наливайка, відомий як Солоницький бій;
355 років тому (1661) були створені Кременчуцький та Зіньківський полки;
310 років тому (1706) у м. Полтаві було збудовано дерев'яну Спаську церкву. У 1845 році за проектом архітектора А. Тона спорудили мурований футляр у вигляді однобанної церкви;
310 років від дня народження Феоктиста Павловського (Язловського) (1706-1744), українського живописця. Навчався в Київській академії. З 1730 р. працював разом з І. Максимовичем у Лаврській іконописній майстерні. Писав ікони, пейзажі й портрети. Народився у с. Лютенці Гадяцького р-ну;
300 років від дня народження Матвія Карповича Значко-Яворського (1716-1809), українського церковного діяча. Народився у м. Лубнах;
280 років від дня народження Захарія Голубовського (1736-рік смерті невідомий), українського живописця. Народився у м. Полтаві.
270 років (1746) першому відомому плану м. Гадяча;
230 років тому (1786) збудовано дзвіницю Полтавського Хрестовоздвиженського монастиря. Вона має 4 яруси висотою 47 метрів. Стиль – пізнє бароко. На дзвіниці було 10 дзвонів, найбільший – вагою 400 пудів. Своїм величним виглядом вона нагадує дзвіницю Києво-Печерської Лаври;
230 років від дня народження Василя Івановича Григоровича (1786-1865), російського історика мистецтва. Сприяв розвитку мистецької освіти на Україні, допомагав молодим українським художникам, які навчалися в Петербурзі. Брав діяльну участь у звільненні Т. Г. Шевченка з кріпацтва (поет присвятив йому поему «Гайдамаки»). Народився у м. Пирятині;
210 років від дня народження Олександра Власовича Терещенка (1806-1865), українського письменника, етнографа. Народився в м. Зінькові Полтавської губ;
180 років від дня народження Григорія Олексійовича Маренича (1836-1918), українського та російського композитора і педагога. В 1872-1909 рр. викладач (з 1883 – професор) Петербурзької консерваторії. Писав переважно для дітей, автор музикознавчих праць «Практичний курс елементарного співу» і «Про початкове навчання співу». Народився в Полтавській губернії;
175 років від дня народження Михайла Петровича Коробкіна (1841- після 1916) хірурга, який у 1883 р. вперше у Росії виконав операцію на легенях. Народився у м. Полтаві. Вчився на медичному факультеті Київського університету. З 1878 р. працював у Кременчуці, потім у Полтаві провідним хірургом губернської земської лікарні. На південному фасаді хірургічного корпусу клінічної лікарні ім. М. В. Скліфосовського йому встановлена меморіальна дошка;
175 років від дня народження Миколи Васильовича Ковалевського (1841-1897), українського письменника і громадського діяча, члена Старої громади, друга Михайла Драгоманова. Народився на х. Ковалевщині в Гадяцькому повіті (тепер с. Степаненки Гадяцького р-ну);
155 років тому (1861) було засновано Гадяцьку громадську книгозбірню. Тепер це – Гадяцька центральна районна бібліотека ім. Лесі Українки;
155 років тому (1861) засновано першу Миргородську міську громадську бібліотеку, тепер Миргородська міська бібліотека ім. Д. Гурамішвілі;
125 років тому (1891) засновано Полтавський краєзнавчий музей.
Полтавський краєзнавчий музей – найбільше зібрання пам'яток і предметів історії, археології, природознавства, етнографії і культури в цілому, свідчень і матеріалів про видатних осіб Полтавщини.
Музей засновано у 1891 році за ініціативою вченого-грунтознавця професора В. В. Докучаєва. В основу музею лягли колекції, що зібрала експедиція професора – зразки ґрунтів – 4 тисяч одиниць; зразки гірських порід – 500 одиниць; гербарій – до 800 аркушів. На чолі музею став Михайло Олеховський. Спочатку експозиція займала три кімнати флігеля у дворі земства, а з 1908 року йому відвели третій поверх у новозбудованому приміщенні губернського земства.
У 1906 році Полтавському губернському земству Катериною Скаржинською була подарована значна колекція – 20 тисяч експонатів, яка була нею зібрана у своєму маєтку – х. Круглику на Лубенщині. На початку ХХ століття до Музею Полтавського земства надійшла колекція Павла Бобровського. У 1920 році відбулося відкриття експозиції Центрального пролетарського музею Полтавщини, якому було передано весь будинок губернського земства. До 1941 року заклад мав багату експозицію: його фонди нараховували 117900 експонатів. У полум'ї війни майже повністю була втрачена колекційна збірка музею, зруйновано саму будівлю. Та все ж частину експонатів вдалося врятувати. Після війни експозиція розміщувалася в малопристосованому приміщенні, і тільки в 1964 р. було урочисто відкрито реконструйовану будівлю з новою експозицією.
Сучасна збірка налічує близько 300 тисяч одиниць і є однією з найзначиміших в Україні за унікальністю.
Будинок музею – програмний витвір архітектури в стилі українського модерну, зведений у 1903-1908 роках. Автор – художник і архітектор В. Ф. Кричевський, створив цілісний ансамбль, у якому органічно сплелися традиції народного будівництва, чудові українські орнаменти, конструкторські форми. Вражають красою і художньо-декоративні розписи у вестибюлі і центральному залі музею. Їх автори – художники С. Васильківський і М. Самокиш творчо використали спадщину української народної архітектури та мистецтва.
Музей – лауреат та дипломант І та ІІ Всеукраїнських музейних фестивалів «Музей ІІІ тисячоліття», володар медалі «За вірність традиціям» за участь у проекті «Знайомтесь – Україна. Туристичними стежками». 2013 року музею присвоєне ім'я Василя Кричевського.
120 років тому (1896) створено художньо-промислову школу імені М. В. Гоголя, тепер Миргородський керамічний технікум імені М. В. Гоголя;
110 років тому (1906) було засновано Полтавський історико-археологічний комітет;
110 років тому (1906) у м. Полтаві було споруджено будинок у так званому «мавританському» стилі в якості власного житлового будинку відомим полтавським підрядником Бахмутським (будинок Бахмутського);
105 років тому (1911) було відкрито пам'ятник М. В. Гоголю у с. Великих Сорочинцях Миргородського р-ну;
100 років тому (1916) засновано Лубенську дослідну станцію лікарських рослин, тепер Інститут лікарських рослин Української Академії аграрних наук;
95 років від дня народження Петра Василенка (літ. псевдонім – Волош, Гетьманець, Полтавець) (1921-1946), українського поета і публіциста, редактора підпільних видань ОУН і УПА, старшини УПА. Народився у с. Війтовцях Яготинського р-ну на Полтавщині (тепер Київська обл.). Автор збірки віршів «Мої повстанські марші» (перевид. 1996 у Львові);
65 років тому (1951) було відкрито музей А. С. Макаренка у м. Кременчуці;
60 років тому (1956) розпочалася газифікація м. Полтави;
40 років тому (1976) споруджено меморіальний комплекс воїнам Південно-Західного фронту на території Шумейкового урочища, що розташоване біля с. Дрюківщини Лохвицького р-ну;
30 років тому (1986) вчений Кримської астрофізичної обсерваторії АН СССР М. С. Черних відкрив нову планету, яка отримала назву в честь м. Полтава;
15 років тому (2001) у м. Полтаві було відкрито Музей авіації та космонавтики.

ОЛЕКСА ДІХТЯР
24 лютого – 130 років від дня народження
(24.02.1886-13.08.1936)
Олекса Іванович Діхтяр, письменник і перекладач, народився 24 лютого 1886 року у селі Кустолове Костянтиноградського пов. (тепер Новосанжарський р-н Полтавської обл.) в селянській родині. Закінчив у 1906 р. Новобузьку учительську семінарію, а в 1926 р. – Полтавський інститут народної освіти. До 1928 р. працював вчителем у Диканьці, а потім був запрошений викладачем Харківської промакадемії, де працював до 1934 р. методистом та викладачем української мови і літератури.
У 1934 р. тяжко захворів, і 13 серпня 1936 року помер у Полтаві, де і був похований.
Перші літературні спроби відносяться до часу перебування в семінарії. З 1906 року почав друкуватись на сторінках газет «Маяк», «Рада»; журналів «Літературно-науковий вісник», «Дніпрові хвилі», «Червоні квіти» та ін. За словами П. Капельгородського, ранні поезії Олекси Івановича позначені елегійністю й переважно інтимні, хоч і не позбавлені ноток «суму і жалю за долю пригнобленого самодержавним ладом трудящого люду». 1917 року вірші вийшли окремою збіркою під назвою «Десять років». На жаль, вона досі не виявлена.
Водночас він записує казки та легенди, зокрема башкирські, і видає книжку «Убогий Гирей».
Відомий і як перекладач. У 1908-1909 рр. займався перекладом творів італійського письменника Едмондо де Амічіса, у 1910 р. вийшов із друку переклад книги «Батьки і діти». Згодом перекладає ще «Шкільні товариші» Амічіса, «Томову хатку» Г. Бічер-Стоу та ін.
Крім того займався Олекса Діхтяр і літературознавством, критикою, фольклористикою, а також драматургією.
За підрахунками П. Капельгородського, Олекса Діхтяр видав понад 12 книг, деякі з них (переважно переклади) витримали по 3, 5 і навіть 8 видань.
Література
Діхтяр О. Убогий Гирей : башкирські народні перекази / О. Діхтяр // Калинове гроно : антологія / ред. М. В. Костенко. – Полтава : Полтавський літератор, 2006. – Т. 2, Кн. 1. – С. 149-162.
***
Діхтяр Олекса Іванович // Мокляк В. О. Літературна Новосанжарщина : матеріали до Новосанжарського біобібліографічного словника / В. О. Мокляк. – Полтава : АСМІ, 2013. – С. 16-17.
Олекса Діхтяр // Калинове гроно : антологія / ред. М. В. Костенко. – Полтава : Полтавський літератор, 2006. – Т. 2, Кн. 1. – С. 149 : фот.
Олекса Діхтяр // Ротач П. П. Колоски з літературної ниви : короткий літературний календар Полтавщини / П. П. Ротач. – Полтава : Полтавський літератор, 1999. – С. 101-103 : портр.

ВОЛОДИМИР ПІДПАЛИЙ
9 травня – 80 років від дня народження
(09.05.1936-24.11.1973)
Володимир Олексійович Підпалий, український поет, народився у с. Лазірках, тепер Оржицького району, в сім'ї залізничника. Мати виховала в синові почуття любові до народного слова, до фольклору. Після закінчення Лазірківської середньої школи (1953) працював у колгоспі, служив на флоті, навчався на філологічному факультеті Київського університету імені Т. Г. Шевченка (1957-1962).
Художні твори почав писати в школі. Перші вірші опублікував під час навчання в університеті (1957). Друкувався в газетах «За радянські кадри», «Колгоспне село», «Літературна Україна», «Молодь України», журналах «Вітчизна», «Дніпро» та ін. Працював редактором відділу поезії Держлітвидаву України (видавництво «Дніпро»), старшим редактором відділу поезії видавництва «Радянський письменник». Член Національної спілки письменників України (1967).
Автор поетичних збірок «Зелена гілка» (1963), «Повесіння» (1964), «Тридцяте літо» (1967), «В дорогу за ластівками» (1968), «Вишневий світ» (1970), а посмертно – «Сині троянди» (1979), «Поезії» (1986), «Пішов в дорогу за ластівками» (1992), «Тут все з дитинства серцеві знайоме...» (2011). У багатьох віршах Володимира Підпалого живе дух його рідного краю, почуття любові до Полтавщини. Серед них вірші «Зірка», «Осінній сон», «Вечірнє», цикл «Григорій Сковорода» та ін.
Писав і прозу. А ще майстерно відтворив в українському слові поезії Лермонтова, Буніна, Ахматової.
Цей щирий, ніжний, вдумливий поет, син Полтавщини, яку любив соромливо і віддано, прожив до болю мало – всього 37 років. Помер 24 листопада 1973 року у м. Києві.
Література
Твори
Підпалий В. О. Вишневий світ : книжка лірики / В. О. Підпалий. – К. : Радянський письменник, 1970. – 143 с.
Підпалий В. О. Повесіння : поезії / В. О. Підпалий. – К. : Радянський письменник, 1964. – 90 с.
Підпалий В. О. Тут все з дитинства серцеві знайоме... : поетична збірка / В. О. Підпалий. – Полтава : Шевченко Р. В., 2011. – 503 с.
***
Підпалий В. Автобіографія / В. Підпалий // Українське слово : хрестоматія української літератури та літературної критики ХХ ст. – К. : Рось, 1995. – Кн. 4. – С. 539-542.
Про В. Підпалого
Володимир Підпалий // Ротач П. П. Колоски з літературної ниви : короткий літературний календар Полтавщини / П. П. Ротач. – Полтава : Полтавський літератор, 1999. – С. 226-228 : портр.
Підпалий Володимир Олексійович // Літератори з Оржицького краю : портрети та довідки / упоряд. В. М. Подрига. – Полтава : ПНПУ ім. В. Г. Короленка, 2012. – С. 64-69.

ІВАН БАГРЯНИЙ
2 жовтня – 110 років від дня народження
(02.10.1906-25.08.1963)
Іван Багряний (справж. – Лозов'ягін Іван Павлович) – видатна постать в українській літературі ХХ століття, поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч, хоча тривалий час його в Україні не знали. Народився 2 жовтня 1906 року у м. Охтирці Полтавської губернії (тепер Сумська обл.). У 1912-1916 рр. навчався в церковнопарафіяльній школі в Охтирці, згодом – у вищій початковій школі та Краснопільській художньо-керамічній школі. У 1922-1926 рр. викладав малювання, працював на шахтах Донбасу, вчителював, заробляючи на життя. У 1924 р. вступив до Охтирської філії організації селянських письменників «Плуг». Писав вірші. Побував у Криму, на Кубані, в Кам'янці-Подільському, де редагував місцеву газету. З 1926 р. навчався у Київському художньому інституті, та до захисту диплома справа не дійшла: виявив себе «політично неблагонадійним».
З 1926 року, коли в журналі «Глобус» з'явився його перший вірш, він став швидко входити в літературу. Ім'я Івана Багряного зарясніло на сторінках журналів "Червоний шлях», «Всесвіт», «Плужанин», «Гарт».
У 1928 р. Іван Багряний написав історичний роман у віршах «Скелька», який після видання 1930 р. було конфісковано. Роман написаний на основі місцевих народних переказів і спрямований проти експансії Московської православної церкви, її колонізаторської і русифікаторської ролі в Україні.
У 1932 р. І. Багряного заарештовано в Харкові за «політичний самостійницький український ухил у літературі й політиці», засуджено на п'ять років концтаборів БАМЛАГу. 1936 року він тікає з Далекого Сходу, добирається до рідних місць і... знову потрапляє до харківської в'язниці. За два з половиною роки перебування в ній 83 дні відсидів у камері смертників. Враження цього періоду знайшли пізніше відображення в повісті «Сад Гетсиманський» (1950). У 1940 р. відпустили на волю з підірваним здоров'ям.
З початком війни письменник потрапляє в ополчення, працює у ОУН. 1944 року емігрував до Словаччини, а згодом до Німеччини. У 1945 р. започаткував газету «Українські вісті», 1948 р. організував Українську Революційну Демократичну партію (УРДП), очолив Українську національну раду, заснував Об'єднання демократичної української молоді (ОДУМ).
За кордоном побачили світ романи «Тигролови» (1944), «Сад Гетсиманський» (1950), «Огненне коло» (1953) та ін.
Помер 25 серпня 1963 року в санаторії Сан-Блазієн у Шварцвальді (Західна Німеччина). Івана Багряного посмертно реабілітовано 1991 р. У 1992 р. посмертно присуджено Державну премію України ім. Тараса Шевченка за романи «Сад Гетсиманський» і «Тигролови».
Література
Твори
Багряний І. Огненне коло : повість про трагедію під Бродами / І. Багряний. – К. : Знання, 2015. – 192 с. – (Скарби).
Багряний І. П. Сад Гетсиманський / І. П. Багряний. – К. : Наукова думка, 2001. – 548 с. – (Б-ка школяра).
Багряний І. П. Тигролови : роман / І. П. Багряний. – К. : Знання, 2014. – 304 с. – (Скарби).
Про І. Багряного
Багряний Іван (Лозов'яга Іван Павлович) : 1906-1963 // Кульчий О. В. Документальна скарбниця Шевченківських лауреатів / О. В. Кульчий. – К. : КЛІО, 2013. – С. 42-43 : фот.
Іван Багряний // Ротач П. П. Колоски з літературної ниви : короткий літературний календар Полтавщини / П. П. Ротач. – Полтава : Полтавський літератор, 1999. – С. 419-423 : портр.
Коваль Н. Іван Багряний – людина з душею поета й митця // Українська мова та література. – 2015. – Берез. (№ 6). – С. 6-8.
Лавріненко Ю. Іван Багряний – політичний діяч і письменник // Літературна Україна. – 2013. – 14 лют. (№ 7). – С. 10.
Український письменник і політичний діяч Іван Багряний (1906-1963) : бібліографічний покажчик / уклад. Т. О. Сосновська. – 2-е вид. – Х. : [б. в.], 2006. – 192 с.
Шугай О. Іван Багряний: нове й маловідоме : есеї, документи, листи, спогади, нотатки, факти / О. Шугай. – К. : Смолоскип, 2013 –
Кн. 1. – 2013. – 955 с. + 24 л. фотоіл.
Кн. 2. – 2013. – 1045 с. + 24 л. фотоіл.

ЛЕОНІД БРАЗОВ
9 листопада – 100 років від дня народження
(09.11.1916-04.04.1997)
Леонід Петрович Бразов народився 9 листопада 1916 року в селі Велике Ладижине Машівського району на Полтавщині в сім'ї селянина Михайла Сидоровича Дудченка і його дружини Софії Купріянівни. Родина, як на той час, була освіченою. Але дитинство майбутнього письменника виявилося багатим на суворі життєві іспити. Коли йому ледве виповнилося три роки , батько помер від тифу, а мати з дітьми переїхала до брата в Полтаву. Там вона зустріла прекрасну людину – робітника Петра Лаврентійовича Безобразова, який усиновив молодшого Леоніда. Так Леонід Михайлович Дудченко став Леонідом Петровичем Безобразовим, відомим тепер під псевдонімом Леонід Бразов.
У Полтаві Леонід закінчив школу-семирічку, потім фабзавуч, став працювати слюсарем на турбомеханічному заводі. Хлопця тягло до знань, і він вступає на робітфак, а потім до інженерно-будівельного інституту. Але виявляється, що техніка – не його покликання. Тому Л. Безобразов обирає іншу спеціальність – вступає на філологічний факультет учительського інституту.
Навчання в інституті припало на час, коли в країні на повну розкручувався маховик сталінських репресій. Як і інші викладачі та студенти, другокурсник Леонід Безобразов був заарештований за приналежність до троцькістської організації (за пізнішим формулюванням – до Спілки визволення України). У тюрмі він просидів майже рік. До суду справа так і не дійшла, і у лютому 1939 р. всі звинувачення з юнака були зняті. Після звільнення ще зовсім молодий Л. Безобразов екстерном закінчив інститут і поїхав на Донбас працювати сільським учителем.
А далі була війна: добровольцем пішов на фронт у перші дні війни, а закінчив у 1944 р. у Східній Пруссії через тяжке поранення, коли підірвався на протипіхотній міні і втратив ногу. Нагороджений орденами Вітчизняної війни 1-го і 2-го ступеня, Червоної Зірки, медалями. Тут же почався і його літературний шлях, тут виник і його псевдонім – Леонід Бразов.
Навесні 1945 року демобілізований Леонід Бразов повертається до зруйнованої Полтави, у своє рідне місто, щоб зостатися тут назавжди, змалювати його у творах, стати відомим письменником. І із травня того ж 1945 р. він штатний співробітник газети «Зоря Полтавщини». У повоєнні роки працював на обласному радіо, очолював книжково-газетне видавництво, став фундатором молодіжної газети «Комсомолець Полтавщини». Журналістика давала йому змогу постійно бути у вирі подій, спілкуватися з безліччю людей. Усе це дуже знадобилося, коли журналіст став професійним літератором.
Свою першу книжку «Вірне серце» Л. Бразов написав під враженням пережитого на війні і опублікував у 1961 році. Її тепло зустріли і читачі, і критика. Успіх спонукав до нових творчих пошуків, прагнулося глибше зануритися у суть людських взаємин, порушити актуальні філософсько-етичні проблеми. За життя письменником видано 21 книжку загальним накладом понад 700 тис. примірників. Вони виходили в основному у видавництвах Києва і Харкова накладом 50-75 тис. Художні твори малої форми або фрагменти майбутніх книжок друкувалися і в газетах, журналах, альманахах.
Автор книг: «На початку шляху» (1962), «Фортеця» (1974), «Живим не байдуже» (1978), «Так далеко, так близько» (1981), «Тамрі» (2001) та багатьох інших. Член СП СРСР з 1965 року. Героями романів, повістей, оповідань, п'єс Л. Бразова були люди різних професій, характерів і доль, але всіх їх об'єднує спільне покликання – творити добро на рідній землі. Письменник був закоханий у рідну Полтаву, яку описав у своїх численних творах під іменем Прослави.
Помер 4 квітня 1997 року на 81-ому році життя. На фасаді будинку, де він прожив 35 років встановлено меморіальну дошку. З 2007 р. Полтавською обласною радою започатковано Полтавську обласну премію імені Леоніда Бразова, яка присуджується за досягнення в галузі сучасної української літератури.
Література
Твори
Бразов Л. П. Вибране : в 2-х т. / Л. П. Бразов. – Полтава : АСМІ, –
Т. 1. – 2006. – 316 с.
Т. 2. – 2006. – 280 с.
Бразов Л. П. Втеча з-під слідства : повість / Л. П. Бразов. – 2-ге вид., без змін. – Полтава : АСМІ, 2013. – 96 с.
Бразов Л. П. Сніжинки не тануть : зібрання творів / Л. П. Бразов. – Полтава : АСМІ, 2014. – 28 с.
Про Л. Бразова
Батько / ред. Л. П. Безобразова. – Полтава : АСМІ, 2006. – 407 с.
Безобразова Л. Наш земляк Леонід Бразов // Рідний край. – 2010. – № 2. – С. 231-235.
Єрмак О. Нелегка доля – бути українським письменником // Трудова Полтавщинаю. – 2006. – 10 листоп. (№ ). – С. 8.
Леонід Бразов // Калинове гроно. – Полтава : Полтавський літератор, 2006. – Т. 2, Кн. 1. – С. 248-249 : фот.
Нестуля Л. Крепость Бразова или Повод вспомнить о хорошем человеке / Л. Нестуля // Слов'янський збірник : збірник наукових і науково-публіцистичних праць. – Полтава : Техсервіс, 2013. – Вип. 12. – С. 206-210.

ГРИГІР (ГРИГОРІЙ) ТЮТЮННИК
5 грудня – 85 років від дня народження
(05.12.1931-07.03.1980)
Григір (Григорій) Михайлович Тютюнник народився 5 грудня 1931 року у с. Шилівці Зіньківського району Полтавської області в селянській родині. Молодший брат Григорія Тютюнника (1920-1961). У 1937 році, коли Григору було шість років, його батька заарештували органи НКВС, із заслання він не повернувся. Виховувався в родині батькового брата. Навчався у Зіньківському ремісничому училищі.

БУДИНОК БАХМУТСЬКОГО

110 років тому (1906) у м. Полтаві, на вулиці Дворянській (Паризької Комуни) було збудовано будинок, який вирізняється поміж іншими своєю унікальною архітектурою. Історія цього будинку дуже цікава.
В енциклопедичному довіднику «Полтавщина» знаходимо коротеньку довідку про нього: «Будинок Бахмутського. Споруджено у 1906 р. в стилі раннього романтичного модерну. Належав підряднику Бахмутському. Мурований, одноповерховий, асиметричний у плані. У вирішенні фасадів використано стилізовані елементи мавританської архітектури. Ліворуч парадного входу над будинком влаштовано декоративний мінарет...».
За переказами, підряднику Науму Бахмутському було замовлено звести будівлю Селянського банку (тепер тут управління СБУ в Полтавській обл.) з солідним на той час кошторисом. Однією з умов будівництва було те, що підрядник міг на власний розсуд використовувати кошти на будівництво, а зекономлені гроші повинні були піти йому як оплата за виконану роботу. Підрядник виконав замовлення, а на отримані кошти... збудував будинок для коханої жінки. Під час громадянської війни Бахмутський емігрував до Франції, а будинок було націоналізовано новою владою. Тут розміщувалися різні дрібні організації, була швейна майстерня, навіть церква караїмів, завдяки чому і з'явився на даху невеликий мінарет. Після війни дім перетворився на житловий із комунальними квартирами. Нині будинок у приватній власності.
Але як могло статися, що у провінційній Полтаві на початку ХХ ст. з'явився такий незвичайний за стилістикою будинок? Чому саме «мавританський» стиль? І хто є автором цього незвичайного будинку? Ці питання спробував прояснити Валерій Трегубов, відомий полтавський архітектор. Він приводить докази на користь того, що автором проекту особняка Бахмутського був блискучий архітектурний метр, всесвітньовідомий зодчий Владислав Городецький.
Ця думка прийшла до нього під час перегляду фото полтавського будинку та фотографій в інтернеті. Виявилося, що полтавський особняк дуже подібний на караїмську кенасу в Києві, автором якої є В. Городецький. Детальний порівняльний аналіз двох об'єктів тільки підсилив переконання: це безумовно Городецький.
Ланцюжок зв'язку Городецького з Полтавою підтверджується як дотично, так і безпосередньо. Караїмська кенаса проектувалася В. Городецьким наприкінці ХІХ ст., і була закінчена будівництвом у 1902 році. А на початку ХХ ст. у Полтаві розпочалося будівництво будинку Дворянського і селянського банку, яке тривало від 1906 до 1909 року. Автором проекту банку був відомий київський архітектор О. Кобелєв, друг В. Городецького, а генеральним підрядником будівництва, як ми знаємо, був Н. Бахмутський – найпотужніший будівельник Полтави того часу. Закономірно, що протягом підготовки до початку будівництва Бахмутський спілкувався з архітектором Кобелєвим, приїжджав до нього у Київ. Там він міг бачити не тільки новозбудовану кенасу, а й познайомитися з Городецьким. Маючи за дружину екстравагантну і вишукану жінку на ім'я Ізабель, цілком вірогідно що Бахмутський під впливом дружини саме Городецькому замовив проект свого особняка.
Автор дослідження В. Трегубов, підсумовуючи вищевикладене, робить висновок, що «видатний майстер мав достатньо тісні зв'язки з Полтавою і залишив в місті одну із своїх архітектурних перлин – особняк Бахмутського...».
Література
Петрушевський Ю. Історія старих полтавських будинків – чутки та правда / Ю. Петрушевський // Коло. – 2012. – 26 квіт. – 2 трав. (№ 17). – С. 6.
Будинок Бахмутського // Полтавщина : енциклопедичний довідник / за ред. А. В. Кудрицького. – К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1992. – 46-47.
Сулименко В. Подарунок для дами серця – миловидний будиночок / В. Бондаренко // Полтавський вісник. – 2012. – 20 січ. – С. 24.
Трегубов В. Полтавський слід архітектора Городецького / В. Трегубов // Україна: архітектура, історія, мистецтво : матеріали IV Всеукраїнської наукової конференції «Вайнгортівські читання», берез. 2012 р. – Полтава : [б. в.], 2012. – С. 21-28.